ДИКТАНТИ З ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

ДИКТАНТИ З ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

8-11 класи

Диктанти літератури рідного краю дають змогу вчителю контролювати ступінь засвоєння навчального матеріалу з теми, допомагають учням поглиблювати, поповнювати знання, викликають зацікавлення особою того чи іншого письменника. Учні привчаються більш уважно читати твори чи біографію майстрів слова, стараються запам’ятовувати цікаву інформацію про них. Ефективність цього виду роботи перевірена багаторічним досвідом. Диктанти дають змогу оцінити підготовку до уроку всього класу, заощаджуючи час. Можна проводити само - чи взаємоперевірку (сусідом по парті), учнем-асистентом або вчителем. Учень зможе засвоїти, закріпити знання під час перевірки, коли вчитель знову читатиме питання і відповідь на нього. Цей вид завдань вимагає іноді відповідного пояснення, коментування тощо. Усе це слугує концентрації уваги учнів, мобілізує пам’ять, що є важливими передумовами успішного навчання.

Літературні диктанти на краєзнавчій основі виховують почуття любові до малої батьківщини, почуття гордості, національну гідність, розвивають допитливість, кращі моральні якості.

ЛОГІЧНИЙ ДИКТАНТ

до теми «Життя і творчість Б.Олійника»

В грядуще зри!

Ти бачиш, (……)

Діставши гаманці і гамани,

Рушник од неньки, дідову бандуру

Тобою ж вчені спродують сини?

(«Сурми совісті»)

А я вже по-батьківськи тихо (……),

Щоб хтось на чужу (……) стежку.

(«Осінь»).

І тому довкола його стріхи (…..) найбільше кружляло.

(«Дядько Яків»).

Та дуби щось зажурено (…..)

І тепер, куди б не йшов я, щоб не думав,

В моє серце задивились твої очі

(……) морем, (……) квітом,

Синім сумом. («Я до тебе йшов»).

(Як безжурно,  простежу, не сподобався, ластівок, шепочуть, синім)

ГЕОГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ

 (за поезіями Б.Олійника)

Нові Санжари, Київ, Ворскла, Трубіж, Канів, Полтава, Зачепилівка, Волга, Дніпро, Чорнухи, Удай,  Рим, Одеса.

БЛІЦ-ДИКТАНТ

1. Автор вірша «Стою на землі» (Борис Олійник).
2. Ім’я вчительки, якій присвячено вірш «Формула». (Віра Іванівна Левкович).
3. Як називається вірш, присвячений однокласникам Новосанжарської школи? («Прощальний вальс»).
4. З якої поезії ці рядки:

— Я тим уже боржник, що українець зроду. («Мій борг»)

5. Яка збірка має найкоротший заголовок? («Рух»)
6. У якому році Борису Олійнику присвоєно звання Героя України? (2005 р.)
7. Заголовок якого вірша став крилатим виразом? («Людей звичайно більше, ніж народу»).
8. Яку пісню на слова Б.Олійника виконує Таїсія Повалій? («Пісня про матір»).
9. Хто поклав на музику поезію «Пісня про матір»? (В.Кирейко).
10. Хто написав музичні твори на слова Бориса Олійника «Мелодія», «Ода Полтаві»? (О.Білаш).

УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ДИКТАНТ

1 .Які твори пройняті ідеєю патріотизму? («Балада про картузи», «Ми покоління пасинків війни», «Освідчення», «Сурми совісті», «Благословення», «На березі вічності», «Перед брамою вічності»).

2.Чому Бориса Олійника називають «поетом-красномовцем»?

ЦИТАТНИЙ ДИКТАНТ

«… не знайти дивніше з див,

Як Україна і Дніпро».

(«Освідчення»)

*   *   *

«Коли минуле спродав

на базарі,

Ти вже продав грядуще

і себе».

(«Сурми совісті»)

*   *   *

Ми маєм стати чисті перед Словом,

Як перед сином у вінці терновім

І материнським образом святим!

(«Трубить Трубіж»).

*   *   *

«Вищого за Людині,

Бога нема у світі!»

(«Встань і гряди, Людино»).

*   *   *

Його устами небеса глаголять,

Регоче він глаголами небес.

ОДНИМ СЛОВОМ

Назвати художні засоби.

§  Тому й ціни немає у добра, що платиться за нього найсвятішим (Оксюморон).

§  І зоря покладе на мовчання моє печать. (Метафора)

§  «… в мить, як продають тобі когось, — тебе й самого йолопе, купують». (Антитеза)

§  «Сива ластівка, сиве сонечко». (Епітет)

§  … тільки слово береже в основі

     Безсмертя української душі. (Метафора)

§  Думав, що зійшло за плином літ …

Але як побачив тихі ружі,

Солов’єм затьохкав білий світ. (Постійний епітет)

ЦИТАТНИЙ ДИКТАНТ

1. Але коли вже замахнувсь

на душу —

Дивись, щоб не спіткнувсь …

на чотирьох.  

(«Ворону хліба»).

2. Так много записалося

 в поети, і так мало …

поетів.   

(«Так много записалося в поети»).

3. Родять щедро пісні тільки

 в златі-добрі,

На добрі, як на вірі тримається

світ.

(«Не погасне висока потуга Дніпра»).      

4. Народ не візьмеш на макуху,

Він зо здаля розрізнить чин:

І хто є син його по духу,

І хто — по духу! — чужий син.

(«До проблеми «Шевченко і народ»).    

5. Смерть не списує  вини,

Усьому на землі своя відплата й дяка:

Учімося чесно навіть край труни

Собаку називати по імені : собака.  

(«Сиве сонце моє»).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

       

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДИКТАНТ

1. Коли Борис Ілліч написав перший вірш? (1948 р.)

2. Назвати фундатора Українського фонду культури, який донині його очолює? (Б.Олійник)

3. Як називається остання збірка? («У замкненому колі»).

4. Коли було засновано Український фонд культури? (1987 р.)

5. Перелічити, якими відзнаками пошановано письменника, громадського діяча, почесного громадянина Нових Санжар ? (Лауреат Державної премії СРСР (1975 р.), Державної премії України імені Т.Г.Шевченка (1983 р.), міжнародних премій імені Г.Сковороди (1994 р.), «Дружба» (1997 р.), всеюгославської премії «Рицарське перо» (1998 р.), міжнародної премії імені М.Шолохова (2001 р.), Герой України (2005 р.)).

6. Якими мовами перекладені твори Б.Олійника? (Російською, чеською, словацькою, болгарською, польською, сербською, румунською, італійською).

7. Кому належить вислів: « … за всіх скажу, коли усі мовчать, за всіх змовчу, коли усі кричать». (Б.І.Олійнику).

8. Хто написав передмову до останньої збірки «У замкненому колі»? (Микола Луків).

Диктант «Запам’ятай!»

Історія, наголошує Борис Олійник, дає нам останній шанс. Бути чи не бути суверенній Україні — це залежить від кожного із нас. Скористаймося наданим шансом! Згадаймо, що в жилах наших тече кров князя Святослава Хороброго і гетьмана Богдана Хмельницького, що в кожного з нас є щось від діда Тараса і від прадіда Сковороди. Не віддаймо Україну на поталу новим окупантам, навіть якщо вони мають формальне українське громадянство. Будьмо пильними! І відповідальними! Ми — на своїй святій землі. Тут могили наших далеких та близьких предтеч, тут жити й любити нашим дітям і онукам. Нам належить почуватися господарями, а не попихачами новоявлених глитаїв та претендентів на безжурне і сите паразитичне панування.

Так мусить бути. І так станеться. Якщо ми не залишатимемося байдужими. Бо не все, на щастя, ще купується і продається навіть у цей гендлярський час. Непідкупними і непродажними залишаються істина і краса. І завжди потрібні народу поети, які відстоюють ці непроминущі цінності. Таким є Борис Олійник. Читайте, вчитуйтеся у його мудре і мужнє слово! Ця книга про нас і для нас, шановний читачу. Народжена вона душею світлою, совісною і чесною.

Микола ЛУКІВ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДИКТАНТ

1. Олексій Федотович Коломієць звернувся з відкритим листом до заступника Голови Ради Національностей Верховної Ради СРСР, голови Українського фонду культури, поета Б.І.Олійника з пропозицією увічнення пам’яті жертв Голодомору.

2.  До 60-річчя вшанування пам’яті жертв Голодомору на Зажур-горі було насипано високу могилу, на ній установлено бронзовий дзвін заввишки вісім метрів, а на ньому 15-метровий хрест, який сягає неба.

На дзвоні ж тім викарбовано слова, що перевертають душу: «Коли відходить одна людина — з нею вмирає цілий неповторний світ. Коли ж мільйони йдуть у прірву, тоді вмирає ціла галактика. Голодомор — 1933».

3. Місце знаходження пам’ятника жертвам Голодомору-33.

Високий пагорб у ландшафті мальовничого Засулля неподалік міста Лубен та землі села Мгар, поблизу Мгарського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря на Полтавщині.

1. Коли Борис Ілліч видав першу збірку поезій? (1962 р.)

2. Коли засновано Фонд культури України? (1987 р.)

3. Хто є головою Фонду культури України? (Б.І.Олійник)

4. Хто є незмінним заступником голови Фонду? (Д.І.Янко)

5. Хто створив приватний музей літератури рідного краю на Полтавщині? (Микола Михайлович Губа, м.Миргород)

6. Хто він за професією? (Лікар-терапевт курорту «Миргород»).

7. Назвати одну із збірок його творчості? («Від Полтави до Карпат», «Проблеми довголіття», «Квітуча Полтавщина»).

8. Як пошановано за популяризацію творчості письменників рідного краю — Полтавщини засновника приватного музею. (Від імені славнозвісного полтавця поета-академіка Бориса Ілліча Олійника вручено «Гілку золотого каштана»).

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

 кавалера «Гілки золотого каштана»

Народився Микола Михайлович Губа 28 серпня 1943 року в селі Помоклях Переяслав-Хмельницького району, на Київщині, в селянській родині. Дитинство майбутнього поета було нелегким. Батько — інвалід Великої Вітчизняної війни. Мати — колгоспниця. По лінії матері дід був фельдшером, прадід — священиком. По лінії батька дід і прадід — заможні селяни.

У 1960 році закінчив Помокельську середню школу, що на Київщині. З 1960 по 1963 рік навчався в Київському медичному училищі, яке закінчив з відзнакою.

З 1963 по 1965 рік служив у прикордонних військах. Під час служби в армії нагороджений медаллю.

З 1965 по 1971 рік навчався в Чернівецькому медичному інституті. По закінченні працював лікарем у сільській, районній лікарнях, потім на курорті в місті Миргород, де працює і нині.

Автор книг «Проблеми довголіття», «Зелена гілка України», «Квітуча Полтавщина», «Колись Дніпро був чистий і прозорий», «Крізь терни» та багатьох наукових праць про водні багатства землі.

Стараннями дружної сім’ї створено приватний літературно-мистецький  музей, у ньому зібрані літературно-мистецькі твори багатьох авторів, чиє життя так чи інакше пов’язане з Полтавщиною. Експозиція приватного музею користується популяризацією у вчителів української мови та літератури й усіх небайдужих до минулого та сучасного національної культури.

Музей з інтересом відвідують не тільки місцеві жителі, а численні пацієнти миргородських  санаторіїв. Для вихованців музичної школи, гуртківців міського центру естетичного виховання, учнів шкіл, державного керамічного технікуму імені М.В.Гоголя, профтехучилища кращого місця для показу своїх талантів годі й шукати.

ТЕМАТИЧНИЙ ДИКТАНТ

1. Яких відомих класиків української літератури Полтавщина є батьківщиною? (Є.Гребінки, Панаса Мирного, П.Загребельного, Олеся Гончара, Бориса Олійника, Григора Тютюнника, Остапа Вишні, Д.Луценка, Анатолія Дімарова, Василя Симоненка).

2. Хто із сучасних письменників рідного краю став лауреатом премії імені Панаса Мирного? (В.Тарасенко, І.Нечитайло).

3. За який твір В.Тарасенкові присуджена премія імені відомого класика української літератури? («Апостол правди»).

4. Назвати автора повісті «Вічно молода Марія». (І.Нечитайло).

5. Яке літературно-мистецьке свято присвячене пам’яті відомого поета-пісняра, що набуло статусу Всеукраїнського? («Осіннє золото» у Березовій Рудці пам’яті Д.Луценка.).

6. Які пісні на слова Д.Луценка стали улюбленими не лише українців? («Мамина вишня», «Хата моя, біла хата», «Чебреці»).

7. Назвіть імена відомих українських піснярів, виконавців його пісень? (Р.Кириченко, О.Василенко).

ДИКТАНТ ДЛЯ ІНТЕЛЕКТУАЛІВ

1. Скільки років збігло з дня написання романсу «Очи черные»? (У 2008 р. 165 років).

2. Хто із видатних українців був у дружніх стосунках з автором романсу «Очи черные»? (Т.Шевченко).

3. Згадайте історію написання романсу, записуючи лише власні імена? (Євген Гребінка колись разом із Тарасом Шевченком побував у селі Рудці, маєтку поміщика Ростенберга. У цього поміщика зростала юна онука Марія, красу і чарівність якої не міг не помітити поет. Так з’явились безсмертні рядки «Очи черные …, очи страстные …». Романс звучить у всьому світі від Києва — до Нью-Йорка).

4. Що називається романсом?

5. Які сучасні романси ви знаєте?

АСОЦІАТИВНИЙ ДИКТАНТ     

с.Солошине Кобеляцького району, 25 серпня 1924 рік, 1950-і роки, Спілка письменників України, Велика Вітчизняна війна, окуляри, знято 7 фільмів на кіностудії імені О.П.Довженка, 1960—1980-і роки — створено більшу частину романів, 1980 р, Державна премія СРСР,  3 лютого 2009 рік.

БЛІЦ-ДИКТАНТ

1. Де народився П.Загребельний? (с.Солошине Кобеляцького району).

2. Які твори, присвячені безсмертному подвигу народу у роки Великої Вітчизняної війни? («Європа-45», «Дума про невмирущого», «Диво»).

3. Назвати твори, які названі жіночими іменами? («Євпраксія», «Роксолана»).

4. Хто виконував роль Роксолани в однойменному фільмі? (Ольга Сумська).

5. Що врятувало головного героя із повісті «Дума про невмирущого» від смерті? (Ерудиція).

6. Скількома мовами перекладено твори П.Загребельного? (23).

7. Якої найвищої урядової нагороди удостоєний «патріарх української літератури»? (Звання Героя України).

8. Коли скінчився земний шлях видатного письменника? ( 3 лютого 2009 року на 85 році життя).

9. Який твір присвячений гетьману України? («Я, Богдан», «Сповідь у славі»).

10. Назвати найкоротшу назву роману? («Диво»).

11. Що називає письменник «дивом»? (Софійський собор; те, що він уцілів у роки Другої світової війни).

ТЕМАТИЧНИЙ ДИКТАНТ,

 присвячений творчості П.Ротача

1. Хто із письменників Полтавщини є автором «Полтавської Шевченкіани»? (Петро Ротач).

2. Про що свідчить залишена нащадкам авто епітафія? (по християнськи смиренно дивився в очі Вічності).

3. Як пошановано земляками поета, публіциста, краєзнавця, педагога — Петра Ротача у січневі дні 2009 року? (відбувся вечір-спомин «Не прощаюсь з тобою, моя Україно», напередодні дня народження — у День Соборності України в Полтавському державному педуніверситеті, заплановано відкрити меморіальну дошку на будинку, де він жив).

4. Про що сказав поет-патріот словами:

Про мене різне можуть говорить,

Але коли земля придавить груди

Чи скаже хто і ні, він не вмів любить

Вкраїну так, як люблять чесні люди?

5. Який художній засіб використав поет-краєзнавець у строфі:

Буду шумом колосся на ниві.

Буду хмаркою, дощиком, вітром в полях,

Буду духом твоїм, моя люба Вітчизно.

Буду з тими людьми, хто  торує твій шлях!                                                         (Анафора)

ТЕМАТИЧНИЙ ДИКТАНТ

 «Полтава — духовна столиця України»

1. Скількох видатних людей дала Полтава Україні? (більше 800).

2. Хто із уродженців Полтавського краю здобув світове визнання? (Г.Сковорода, Олесь Гончар, Борис Олійник, П.Загребельний, А.Макаренко, М.Гоголь).

3. Коли відкрито Полтавський драматичний театр?

4. Хто був першим директором?

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ДИКТАНТИ

Літературна хвилинка

 «Знамениті»

Мандрівний філософ — (Г.Сковорода)

Зачинатель української літератури —

славетний український байкар ( Л.Глібов)

Дочка Прометея (Леся Українка)

Совість нації (Борис Олійник)

Сучасний Т.Шевченко (Борис Олійник).

 

Диктант-асоціація

Прослідкувати, у якому логічному взаємозв’язку перебувають такі письменники Полтавщини: Остап Вишня, П.Тичина, Борис Олійник, Олександр Ковінька, Панас Мирний, В.Тарасенко, Григорій Сковорода, Самійло Величко, І.Котляревський, Леся Українка, Олена Пчілка, Іван Нечитайло, Тарас Нікітін.

Премія імені Самійла Величка.

Премія імені Панаса Мирного (В.Тарасенку, І.Нечитайлові).

Борисом Олійником зацікавився П.Тичина.

Олена Пчілка — мати Лесі Українки.

Олександр Ковінька і Остап Вишня — гумористи.

Тарас Нікітін — лауреат премії ім.Г.Сковороди.

Бліц-хвилинка

Хто із письменників:

§  народився на Полтавщині, помер за кордоном? (В.Барка)

§  похований на Байковому кладовищі? (Д.Луценко)

§  розпочав творчу діяльність не українською мовою? (Г.Тютюнник)

§  займав високу посаду як політик? (Б.Олійник)

§  відзначений премією імені Олеся Гончара? (Л.Пономаренко, Р.Плотникова)

§  написав автобіографічний твір? (А.Дімаров)

Літературна хвилинка

«Псевдонім»

1. Назвати  псевдоніми письменників, справжні прізвища яких: П.Рудченко, І.Рудченко, І.Сиченко, П.Губенко, Л.П.Косич-Квітка, Л.Безобразов.

(Панас Мирний, Іван Білик, Володимир Малик, Остап Вишня, Леся Українка, Л.Бразов).

2. Хто з письменників підписувався такими псевдонімами:

Вартовий, Сивенький, Граб, Іван Суриков, дідусь Кенир (Леонід Глібов).

Бліц-хвилинка

Визначити жанр, назвати авторів творів: «Диво», «Наталка Полтавка», «Зав’язь», «Три зозулі з поклоном», «Як варити суп з дикої качки», «Бунт». (П.Загребельний — роман; І.Котляревський — соціально-побутова п’єса; Г.Тютюнник — новели; Остап Вишня — усмішка; Л.Пономаренко — повість).

*  *  *

1. «Смерть кавалера», «Медаль», «Оддавали Катрю заміж». (новели)

2. «Хіба ревуть воли, як ясла повні», «Повія». (роман)

3. «На березі вічності», «Парубоцька балада». (балада)

4. «Мартин Боруля», «За двома зайцями». (комедія)

5. «Вічно молода Марія» (поема)

(Б.Олійник, Григір Тютюнник, М.Старицький, І.Нечитайло)

*  *  *

1. Який вид опису вжитий в уривку?

«А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м’яко і затишно в цьому вибалку над співучою поміж камінням водою…» (пейзаж)

2. «Бабуся все ще сиділа згорблена на стільчику й перебирала сухими пальцями вишивку на рушникові.» (портрет)

3. На твоїх берегах, Псьол-ріка, споконвіків народжувалися і виростали працьовиті люди, які й глибоко пустили корінь у твою родючу землю, і ніякими ворожими нападниками не викорчувати твого роду, не сплюндрувати наших міст і сіл, що постали на пагорбах і долинах, серед тихих гаїв і перелісків та синіх озер, серед янтаревих віковічних борів, що оточили тебе стіною, немов військо в зелених шоломах.» (розповідь)

(Григір Тютюнник, Іван Цюпа, Іван Цюпа).

Диктанти за біографією та творчістю В.Симоненка

 «Щось у мене було від діда Шевченка і від прадіда Сковороди»

1. Де народився і похований В.Симоненко? (У селі Біївцях Лубенського району)

2. Кого з рідних поет вважав своїми першими навчителями? (Діда Федора й маму)

3. Які образи-символи присутні у вірші «Лебеді материнства»? (Лебеді, біла хата, верби, тополі)

4. Розкрийте зміст поетичних рядків «В океані рідного народу відкривай духовні острови»? (Пізнавай звичаї, традиції, джерела менталітету, сили духу й мужності народу)

5. З якого вірша рядки «Гей, нові Колумби й Магеллани…»? («Гей, нові Колумби й Магеллани…»)

6. Кому присвячений вірш «Перехожий»? (Ліні Костенко)

7. Який художній засіб використано у виразах: «лебеді рожеві», «зорі сургучеві», «танцювали лебеді», «заглядає казка» та ін.? (Інверсія)

8. Яка основна думка поезії В.Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина …»? (Кожна людина неповторна; треба берегти й цінувати життя)

Бліц-опитування

1. Яка назва першої збірки В.Симоненка? («Тиша і грім», 1962 р.)

2. У якому вірші звучить шевченківська напруга, що підносить його до національних верховин? («Де ви, кати мого народу?»)

3. Як назвав В.Симоненка Олесь Гончар у передмові до останньої збірки поезій «Лебеді материнства»? («Витязь в українській поезії»)

4. Хто був вірним другом у житті В.Симоненку? (Микола Сом)

5. Яку книгу він присвятив життю і творчості В.Симоненка? («З матір’ю на самоті»)

6. Хто із композиторів написав музику на слова вірша «Виростеш ти, сину»? (Анатолій Пашкевич)

7. Що називається ліричним героєм? (Це образ самого автора у  його ліриці, а також один із способів розкриття його свідомості, немовби художній «двійник» поета.

У поезіях В.Симоненка ліричний герой і автор надзвичайно споріднені, мають спільне світобачення особистості переживання)

Зв’язок життя і діяльності О.Довженка з Полтавщиною

1. Який відомий кінофільм знімався О.Довженком на Полтавщині? («Земля»)

2. У якому селі відбувалися зйомки і в якому році? (1954 рік, Яреськи Шишацького району)

3. Кому із героїв кінострічки відкрито пам’ятник? (Трактористу Василеві)

4. Як пошановано пам’ять про О.Довженка на Полтавщині? (У с.Яреськи до 100-річчя з дня народження відкрито музей і встановлено бронзове погруддя О.Довженкові).

5. Яке свято відбулося на шишацькій землі з нагоди 110-річниці О.Довженка? (Літературно-мистецьке свято «Співець людини і добра»).

6. Кого із видатних артистів естради називав О.Довженко хрещеним батьком? (Юрія Тимошенка)

Довідка

 Юрій Трохимович Тимошенко

Витоки Тарапуньки — на полтавській землі, яка завжди славилась піснями й жартами, доброзичливими і їдкими. Саме в Полтаві 2 червня 1919 року в сім’ї вчителів Тимошенків народився синок Юрко. Батько, Трохим Захарович, хоч і навчав дітей математики, був гострий на язик, грав на гітарі й скрипці. Мати, вчителька української мови, вміла цікаво розповідати.

Вперше Юрко вийшов на сцену у селі Каленики, коли батьки брали участь у виставі. Він, як згадує письменник Роберт Віккерс, уважно вислухав батьків монолог, скуштував яблука, що лежало на столі, погуляв по сцені й пішов собі за куліси. Потім ще кілька разів виходив, щоб побавитись бутафорською шаблею, послухати сивого бандуриста чи просто подивитися на рідних артистів. А неподалік від клубу протікала невеличка річечка тарапунька, яка невдовзі назавжди увійшла в життя Юрія Тимошенка …

Голодний 33-й рік покликав сім’ю Тимошенків на деякий час у Донбас. Там хлопець вперше побував на естрадному концерті, де його експромт у відповідь на прохання ведучого зірвав бурхливі оплески. Тимошенко «вдарився» у поезію, писав до газети, а вдома просив родину підкидати йому  заковиристі рими. Десятикласник допізна не відривався від книжки «дванадцять стільців», яку він вирішив «перенести» на сцену, придбавши собі піджак ядучо-зеленого кольору, який носив сам Остап Бендер.

З мрійливими роздумами великого комбінатора Юрій став віч-на-віч з екзаменаторами театрального інституту, що на Хрещатику, й отримав «п’ятірку». Студентський гуртожиток звів його з одеситом Юхимом Березі ним. Перше спільне завдання — розмова двох слуг із «ревізора». Були й безсловесні ролі у російській драмі. Згодом їх улюбленими виставами стали першоквітневі «капусники». А після виступу джаз-оркестру Леоніда Утьосова хлопці збагнули, що естрада може бути яскравою і сучасною, веселою і патріотичною. Виникла ідея заснувати театр, проте життя підказало свій варіант: фінансовий стан змусив студентів-дипломатів працювати у театралізованих концертах на касу взаємодопомоги. Юрій зодягнув форму міліціонера й казав у всіх випадках: «Давайте не будемо!» Хоча й були спроби в кіно, все-таки хлопці потяглись до естради. До фігури Тимошенкового міліціонера Березіну придумали роль театралізованого освітлювача Штепселя. Під час першого Всесоюзного конкурсу артистів естради в Києві суперників у них не було. А на заключний тур вони мали вирушати до Москви 22 червня 1941 року. Війну Тимошенко і Березін пройшли з гвинтівками й протигазами у  «гумористичному підрозділі»: міліціонер та освітлювач бували на призовних пунктах. Одного разу по радіо оголосили, що в Києві під виглядом міліціонерів діють фашистські диверсанти. У трамваї гумористів так здавили, що чемоданчик з рук випав і розкрився, а пасажири вгледіли нове міліцейське обмундирування. Трамвай тут же зупинили і потягли «фриців» з’ясовувати особи. При цьому пильні кияни встигли «висловити» усе своє ставлення до «шпигунів». На щастя, все скінчилось благополучно, та від костюма міліціонера довелося відмовитись. Актори змушені були шукати нових героїв. Куховар Галкін і банщик Мочалкін одразу ж ставали друзями бійців на фронтах війни. Сміхотворці виступали й перед союзниками на Ельбі, а «тупіт і свист» американців були виявом найвищого схвалення їхнього таланту.

Після війни вони жили в Києві. Олександр Довженко, з яким Тимошенко зустрівся ще на початку 1945 року в Москві, тепер у листах закликав Юрія звільнятися від провінціалізму, називаючи його «найтяжчим і непростимим гріхом у мистецтві». Він порадив узяти й псевдонім «тарапунька». Тарапунька і Березін виграли післявоєнний Всесоюзний конкурс артистів естради: саме так Штепсель і зустрівся з Грицьком Тарапунькою. Успіх не запаморочив голови майстрам сміху. Покликання дуету коміків перетягувало їх від беззлобного гумору на не зовсім безпечну стезю сатири. Вони висміювали бюрократизм, недбайливість, окозамилювання, серйозно говорячи зі сцени та у радіопрограмі «Здоровенькі були!» про серйозні речі. Наприклад, розмовляють про задимлене трубами хімкомбінату місто: — Як же люди живуть в таких умовах? — гнівно запитує Штепсель.

— Весело! — відповідає Тарапунька. — Пожене вітер дим праворуч — сміється ліва половина міста, повіє наліво — права регоче.

— А що ж випускає комбінат, окрім диму?

— Першокласні димовловлювачі! — констатував Тарапунька.

Або ще одна сценка, під час якої йдеться про штурмівщину і брак. — Скажи, Штепселю, а ти коли народився? — Яке це має значення? — А все-таки? — Ну, в листопаді. — На початку ч в кінці місяця? — Двадцять дев’ятого. — Воно й видно. — Але й ти ж, Тарапунько, з’явився на світ 31 грудня … — не залишається в боргу Штепсель. — Я ж у селі народився! — каже Тарапунька. — Там штурмівщини немає!

З’явились платівки. Тимошенко знявся у фільмах «Падіння Берліна», обидва з Березі ним — у «Веселих зірках», «Тарапунька і Штепсель під хмарами», «Пригоди з піджаком Тарапуньки», «Штепсель женить Тарапуньку», «Їхали ми, їхали», виступали разом із співачкою Юлією Пашковською у виставі «Від і до» й інших програмах, виїжджали з гастролями за кордон. Вони начебто самі не сміялися, глядачів же змушували «помирати зо сміху», черпаючи гумор з бездонного моря житейської мудрості й повертаючи його мільйонам людей.

Легенда про те, як Тарапунька власне з’явився.

Винуватець цього — великий Олександр Довженко. Вже мало хто пам’ятає, що на старті своєї кар’єри молодий Юрій Тимошенко, полтавський уродженець, виступав під сценічним ім’ям Бублик. І ось Олександр Петрович, якось завівши мову з Тимошенком на топографічні теми, попросив юнака згадати своє важке дитинство. І Юрій почав розповіді — про Полтавщину, про мальовничі куточки, про те, що протікає в цих місцях річечка Тарапунька … Довженко довго сміявся, почувши назву цієї ріки, а потім каже: «Стоп! А чому б тобі не використовувати її як псевдонім — і батьківщину пошануєш, і людям буде смішно». З цього й почалося. Своєму колезі Юрію Березіну Тарапунька придумав псевдонім уже сам — Штепсель виник з його легкої руки, оскільки грали інтермедію про електромонтера.

Легенда про те, як служили два  товариші.

Їхня служба — сценічна, естрадна — Штепселя і Тарапуньки — була не лише небезпечна і важка, але й прекрасна, резонансна. Народ слав їм листи мішками, вагонами. Щойно вийшла їхня гумореска на тему бракоробів — трудові колективи тут же активізуються і давай шукати правди у естрадників: «Пропісочте нероб!» і тому подібне. Щойно вони підковирнуть якусь іншу суспільну виразку — і тут же дзвінки «згори» … їх любили, навіть побоювалися. Казали, що до них були прихильними Сталін, Хрущов, Брежнєв, Щербицький, і артисти мали такі зв’язки, яким могла б позаздрити мачуха із кіно казки Кошеверової «Попелюшка». Але зв’язки зв’язками, а якщо не любить народ … Розповідають, що одного разу в Ужгороді до них підійшла, вважай, столітня бабуся, котра умовила зятя доставити її на концерт: «Ось побачила вас, синочки, а тепер і помирати можу!»

Здавалося б, разом вони були завжди — ще з того часу, коли в післявоєнні роки вирішили «зкумекати на двох» на естрадних підмостках. Хоч і не так часто ходили один до одного в гості — кожен мав своє і щасливе, і непросте життя. Одна з легенд: у Москві на якійсь декаді високопоставлений чин обзиває Березіна «жидом» — і тоді Тимошенко з розмаху дає йому в пику, той снопом падає на землю, але «наслідків» немає, бо Тарапунька — любимчик верхів. Ще один сюжет: партія закликає в свої лави «стриманого» Тарапуньку, а той каже: «А це вже ні, без Штепселя в партію жодною ногою не вступлю …» Характери у них були, взагалі-то, полярні. Одесит Штепсель — урівноважений і розсудливіший. Полтавчанин Тарапунька — широка душа, гуляйполе, справді народний тип. Майже анекдот того часу. Їм належить виступати в Кремлі. А Тарапунька чи то не з тієї ноги встав, чи щось іще — і спеціально за день до концерту вириває собі зуб і приходить на репетицію з розпухлою щокою. Штепсель жартує: «Дурень ти, Юро, на всі кремлівські концерти зубів не вистачить!»

Легенда про те, як він Остапа Бендера грав.

Справа була ще в школі. Тимошенко належав до активістів театрального гуртка і одного разу вирішив поставити як режисер «12 стільців» Ільфа і Петрова. Причому сам написав інсценівку. Сам проводив репетиції — в дворах. Або у себе вдома. І сьогодні мало хто знає, що Тимошенко палко мріяв зіграти Остапа Бендера в кіно. Коли Леонід Гайдай проводив колосальний кастинг на роль Бендера в свої «Стільці» (і пробувалися Білявський, Мішулін, Миронов та майже всі більш-менш відомі артисти Радянського Союзу), то Тимошенка на кіно проби не запросили. Він дуже образився, хоч справді міг би вийти цікавий образ.

Легенда про те, яким «лихачем» він був.

Юрій Тимошенко, якщо вірити його друзям та близьким людям, одним із перших у Києві купив дорогу іномарку «Крайслер»: колір — металік, кондиціонер, гідро підсилювач … На ті час це було фантастикою. Аби за получити цей диво-автомобіль, Тимошенко зв’язувався з Москвою, брав там спецдозвіл на машину, хоч вона й була з «комісійки». Та все ж водієм він був не надто … Зовсім не лихач. Одного разу, коли вирулював на одній із київських вулиць, в його машину стукнувся трамвай … Важко уявити, як їздив би Тарапунька нинішніми київськими вулицями.

Шевченко і Полтавщина

1. Коли вперше приїхав Т.Г.Шевченко в Березову Рудку Пирятинського району? (11.07.1843 року).

2. Хто супроводжував його з Петербурга до «Українського Версалю» — маєтку княгині Тетяни Густавівни Волховської? (Учитель російської мови другого кадетського корпусу Петрограда Євген Павлович Гребінка).

3. Коли ще здійснив Шевченко повторно поїздку до Березової Рудки?

(грудень 1843 р., травень, жовтень 1845 р., січень 1846 р.)

4. З ким заприятелював, перебуваючи на Пирятинщині Т.Шевченко?

(Із Закревським, Капністом, Яковом де-Бальменом, Забілою)

5. Яка трагічна звістка 1845 року, жовтня місяця обірвала радісну надію Шевченка — зустрітися із художником Яковом де-Бальменом та його братом під час відвідин Березової Рудки? (Загибель Якова де-Бальмена, висланого царизмом за вільнодумство на Кавказ).

6. Як відгукнувся Великий Кобзар на трагічну звістку? (Утрата щирого друга розбудила глибокі роздуми про зміст загарбницької війни царської Росії на Кавказі. І розтривожений поет у парку під улюбленим деревом розпочав писати поему «Кавказ»).

7. Кому присвятив Шевченко вірш, перебуваючи в Кос-Аралі?

Немає гірше, як у неволі

Про волю згадувать …

… І передо мною

Ніби море заступають

Широкії села

З вишневими садочками

І люде веселі.

І ці люди, і село те,

Де колись, мов брата,

Привітали мене.

(Вірш «Г.З.» присвячений дружині Платона Закревського, з яким був близько знайомий поет. Вона була молодша свого чоловіка на 21 рік, прожила лише 35 років).

Узагальнюючий диктант

1. Хто із відомих поетів Полтавщини народився в Супротивній Балці Новосанжарського району? (Володимир Мирний).

2. Назвати відомі вам збірки поезій? («Криниця» (1968), «Матіоли» (1970), «Багряне гроно горобини» (1986), «Вибране» (1995)).

3. Як називається вірш, присвячений українському Пророку? («Біля могили Тараса Шевченка на Чернечій горі»)

Тарасе, огненний пророче!

Устань з могильної імли.

Відкрий свої скорботні очі,

Скорботну душу звесели.

Прорци вітіям тим затятим

Високу істину одну:

То гріх — сварити брата з братом,

Штовхать на кров їх, на війну …

Чи буде ж та сім’я велика

І вольная, — ти так прорік, —

Коли ми, як моголи дикі,

Одне лиш знаєм: ґвалт і крик?!

І шаленіємо і погорді,

Мов нас п’янить якийсь туман.

Без миру ж, злагоди і згоди

Нам не засіять отчий лан.

Коли мовчатимуть гармати,

Й земля буятиме в теплі, —

То буде син, і буде мати,

І будуть люди на земля …

4. Що свідчить про обдарування Володимира Мирного? (Його вірші, покладені на музику, член Спілки письменників України з 1993 р.)

5. Визначити тему та ідею вірша «Україні».

Ти мовчиш так тяжко, так печально,

Аж високі стогнуть небеса.

І марніє, січена мечами,

Княжна твоя, вранішня краса.

Тихнуть понад обрієм кургани,

Де козацькі голови лежать.

І тьманіють голубі лимани

Під димами чорними, як рать.

Мерзне твоя мова солов’їна,

Мов калина в зимних лозняках.

Запитально дивишся, дитино:

Гей, куди ж веде стражденний шлях?

Вже твої синки тебе хоронять,

Вже несуть могильного хреста.

Ти мовчиш, словечка не пророниш.

Запеклись німі твої уста.

Тільки ж вірю: встанеш над ночами,

Заговориш гордо, мов гроза!

І розквітне, січена мечами,

Княжа твоя, вранішня краса.

ЛІТЕРАТУРА

1.      Полтавщина в художній літературі: «Бібліографічний покажчик».  — Полтава — 26 с.

2.      Матвієнко П. Антологія краєзнавства Полтавщини. — 2002. — Полтава, АСМІ.

3.      Б.І.Олійник «Стою на землі». — Київ. — 2003 — «Криниця».

4.      Ротач П. Апостол правди і науки. — Гадяч, 1991.

5.      Ротач П. Його любов і життя. — Полтава // Прапор. — 1962 — № 10. с.100

6.      Хало О.І. Література рідного краю. Хрестоматія. — Лубни. 2000.